Мати всіх реформ. Що робити з судовою системою та як побороти корупцію

Мати всіх реформ. Що робити з судовою системою та як побороти корупцію

15:12,
4 Червня 2021
1043

Мати всіх реформ. Що робити з судовою системою та як побороти корупцію

15:12,
4 Червня 2021
1043
Мати всіх реформ. Що робити з судовою системою та як побороти корупцію
Мати всіх реформ. Що робити з судовою системою та як побороти корупцію
Судді «реформованих» судів проходитимуть подвійний фільтр старої системи, а антикорупційні органи вимушені боротися не проти корупції, а за виживання.

7-8 липня у столиці Литви — Вільнюсі — відбудеться Ukraine Reform Conference, присвячена експертному обговоренню реформ в Україні. URC об’єднує українських та іноземних урядовців, представників Євросоюзу, НАТО, G7, бізнесу та громадянського суспільства. Участь у конференції братимуть президенти України й Литви. У межах підготовки до URC 2021 коаліція «Реанімаційний пакет реформ» разом із Transparency International Ukraine 27 травня організовували публічне обговорення щодо оцінки та прогресу антикорупційної та судової реформ. Докладний звіт опублікований на сайті РПР.

«Щороку Коаліція РПР із партнерами моніторить просування реформ на основі галузевих аналітичних брифів, які готуються незалежними експертами», — розповіла Юлія Кириченко, співголова ради РПР, членкиня правління Центру політико-правових реформ. За її словами, антикорупційна та судова реформи є «вузьким горлом для України» та потребують прискіпливого моніторингу та спільної роботи влади і громадянського суспільства.

 «Судова реформа — мати всіх реформ. Це істотний виклик для України, але його потрібно подолати для досягнення успіху. Так, Україна досягла багато успіхів за останні роки: майже завершена земельна реформа, диджіталізація, децентралізація тощо. Але всі ці досягнення можна звести до нуля, якщо не подолати корупцію та не реформувати судову систему», — каже посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас. Доброчесні суди та органи правопорядку він назвав фундаментом держави: «Як можна грати за правилами, якщо корумпований сам суддя? Як іноземні інвестори мають на це реагувати? І скажу ще одну аксіому: прозорі суди та прокуратура, некорумповані органи — це основа держави».

Антикорупційна та судова реформи важливі для демократії, каже Ремі Дюфло, заступник голови представництва ЄС в Україні. Україна взяла на себе чимало зобов’язань щодо проведення реформ після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, нагадує він. Імплементація цих реформ необхідна Україні, щоб отримувати грошову допомогу від Європи. «Ми бачимо численні досягнення у сфері судової реформи. Ми бачимо збільшення прозорості. Але минулий рік показав, що прогрес не є незворотнім», — говорить Дюфло. Серед успіхів антикорупційної реформи він назвав роботу Вищого антикорупційного суду: «Це, безумовно, прогрес. І сподіваємося, що нові установи антикорупційної інфраструктури будуть залишатися на карті якомога довше».

Головні виклики для антикорупційної реформи перелічила Катерина Риженко, голова юридичного відділу Transparency International Ukraine. Викликами вона називає те, що не ухвалено Антикорупційну стратегію на 2020–2024 роки, а відповідальність за брехню в деклараціях недостатня. Агенція з управління конфіскованими активами АРМА не має повноцінного керівництва та законодавчої незалежності. Не впорядкований і статус Національного антикорупційного бюро, не проведений його аудит, а вплив незалежних експертів від міжнародних партнерів у комісії з добору директора НАБУ не є визначальним. Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не гарантована незалежність, а законодавство, за яким обирають її керівника, слід удосконалити. Вищий антикорупційний суд необхідно зберегти.

«Спочатку був швидкий темп впровадження антикорупційної реформи та активна співпраця громадянського суспільства та антикорупційних органів. Але коли ці органи почали досягати результатів — відбувся відкат реформ. Не можу сказати, що це трапилося саме через дії влади, адже є багато зацікавлених сторін, зокрема олігархів, які почали чинити спротив антикорупційним органам», — говорить народний депутат від партії «Голос» Ярослав Юрчишин про боротьбу з корупцією у 2019—2021 роках. На його думку, найбільшим викликом є «низький рівень професіоналізму парламенту, який було оновлено на 70–80 %». Депутати, говорить Юрчишин, доволі легко піддаються маніпуляціям. Тому олігархам легко вчиняти політичні атаки на кшталт спроби звільнити директора НАБУ.

Зі словами Юрчишина щодо швидкого закінчення антикорупційного запалу парламенту погодився директор НАБУ Артем Ситник. За його словами, з березня 2020 року почалася системна робота проти антикорупційних органів. «Сім років ми обговорюємо створення антикорупційної інфраструктури та знов говоримо про необхідність її захищати. Результати в цій сфері були досягнуті в умовах тотальної протидії. На ВАКС одразу почався тиск, щойно він почав ухвалювати реальні вироки. Вища рада правосуддя почала притягати до відповідальності суддів», — коментує Ситник. Він не згоден із намірами народних обранців перетворити НАБУ з правоохоронного органу на орган виконавчої влади. І сподівається, що в конкурсній комісії, що обиратиме наступного директора НАБУ, буде вагоме представництво міжнародної спільноти.

Заступник голови Національного агентства з запобігання корупції Іван Пресняков наводить цифри: 2019 року ознаки корупції знайшли в 7% перевірених декларацій, а після перезапуску агентства 2020 року — понад 20%. Адже агентство приділяло увагу деклараціям тих людей, які фігурували в корупційних скандалах. «На жаль, через рішення КСУ щодо скасування е-декларування ці кейси не перетворилися на кримінальні провадження», — нарікає Пресняков.

Виконувач обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук вважає, що слід реформувати профільне законодавство щодо САП. Прокуратура без керівника вже дев’ять місяців, а заступники не мають повноважень підписувати важливі документи. «Ми зараз перебуваємо в режимі збереження антикорупційних інститутів. Але я дивлюся на ситуацію оптимістично, адже розпочатий у 2014 році процес не може бути зупинений», — каже Грищук.

Іншою важливою складовою антикорупційної реформи є реформа Служби безпеки України. Її суть — забрати в СБУ функції досудового розслідування та розслідування економічних і корупційних злочинів, пояснює Вадим Валько, експерт Центру протидії корупції. Змінити треба і профільні закони, і  Кримінально-процесуальний кодекс.

Микола Хавронюк, директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ,  зупинився на Антикорупційній стратегії на 2020–2024 роки. Ця стратегія перелічує 70 основних проблем у сфері боротьби з корупцією та має 270 проміжних цілей. «Антикорупційна стратегія детально пропонує нам рецепти для подолання корупції. Але цей документ є основою, на якій Кабінет міністрів має розробити конкретні завдання та заходи», — говорить Хавронюк.

Корупція — це системна проблема, яка стала не відхиленням від норм, а самою нормою, вважає Ека Ткешелашвілі, керівниця Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI). «Дуже багато залежить від прозорості обрання майбутніх керівників антикорупційних органів», — коментує вона. Судову реформу Ткешелашвілі назвала частиною загальної трансформації, яка важлива «для утримання результатів». закликала впроваджувати й інші важливі реформи.

За даними профільного аналітичного брифу, підготовленого до URC 2021, судова реформа в Україні впроваджена на 13%. Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, каже, що у судовій гілці слід реформувати лише ті сфери, які «дійсно потребують змін», а не «робити реформи заради реформ». Головною проблемою Верховного Суду він назвав надмірну завантаженість: цього року до нього надійшло 30 тисяч справ.

Михайло Жернаков, голова правління Фундації Dejure, каже, що часто замість дискусії про якість і доброчесність суддів говорять про недостатню кількість суддів і недоукомплектацію судів. За його словами, Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя, які мали би стати драйверами реформ, перетворилися на агентів спротиву змінам. Наприклад, ВРП відмовилася відстороняти з посади голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка на час розслідування його справи. А законопроєкт щодо судової реформи № 3711-д, який готується до другого читання, «значно погіршили» у профільному парламентському комітеті. «Майбутні члени ВККС будуть проходити через подвійний фільтр старої суддівської системи: Раду суддів і ВРП», — пояснює Жернаков.

Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції, вважає, що від спроможності України впровадити судову реформу залежить її підтримка з боку західних партнерів, яка вкрай важлива в умовах війни з Росією. «Позиція громадянського суспільства, міжнародних партнерів і Венеційської комісії — це якісне перезавантаження органів суддівської влади, зокрема ВККС і ВРП. Ми маємо забезпечити вирішальну роль у доборі до цих органів незалежних експертів, номінованих міжнародними організаціями», — каже Галина. Зараз, на її думку, добір до суддівських органів здійснює «суддівська мафія», яка унеможливлює проведення чесного та незалежного голосування на з’їздах суддів.

Інші пріоритетні питання — це реформування Окружного адміністративного суду Києва і Конституційного суду. «Проблеми, які створює ОАСК, настільки гучні, що про них згадують наші міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд. Венеційська комісія у своїх останніх трьох висновках говорить, що ОАСК, як нереформований орган, не може бути причетним до формування ВККС і ВРП», — нагадує Чижик. Також, за її словами, за останні півроку нічого не відбулося в напряму зміни процедуру добору суддів Конситуційний суд. Хоча відповідний законопроєкт уже розробили експерти громадянського суспільства.

Фото: Sora Shimazaki / Pexels

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду