«Свобода України і Білорусі взаємозалежна», — Світлана Алексієвич про зв'язок Чорнобильської катастрофи і сучасності

«Свобода України і Білорусі взаємозалежна», — Світлана Алексієвич про зв'язок Чорнобильської катастрофи і сучасності

17:55,
26 Квітня 2021
424

«Свобода України і Білорусі взаємозалежна», — Світлана Алексієвич про зв'язок Чорнобильської катастрофи і сучасності

17:55,
26 Квітня 2021
424
«Свобода України і Білорусі взаємозалежна», — Світлана Алексієвич про зв'язок Чорнобильської катастрофи і сучасності
«Свобода України і Білорусі взаємозалежна», — Світлана Алексієвич про зв'язок Чорнобильської катастрофи і сучасності
У 35-ту річницю аварії на ЧАЕС діячі культури, дипломати та політики обговорили роль диктатури в трагедії 1986 року, зроблені кроки в протидії наслідкам аварії, а також потрібні дії України та світової спільноти для гарантій енергетичної безпеки у світі та збереження демократії.

Онлайн-дискусію організували на базі Київського безпекового форуму 26 квітня.

Спікери та спікерки наголосили, що найбільше втрат і збитків після трагедії понесли Україна та Білорусь. Учасники дискусії акцентували, як катастрофа із минулого впливає на сьогодні та завтра всього світу.

Досвід Чорнобиля має допомогти обом країнам відповісти на запитання, як гарантувати безпеку та захиститися від катастроф сьогодні, зауважила Світлана Алексієвич, білоруська письменниця і громадська діячка, Нобелівська лауреатка 2015 року. Вона звернула увагу на нинішні проблеми двох рідних їй країн: «російські танки на кордоні з Україною, а в Білорусі — революція на межі громадянської війни». Письменниця зауважила, що «мирне досягнення миру» можливе «до першого пострілу та снаряду».

«У нас у Білорусі — мирна революція, попереду неї стоять дівчата в білому. Але все частіше сьогодні їм докоряють, мовляв, із кульками та квітами ми не переможемо, коли з іншого боку — військова техніка під вікнами наших будинків і швидко запущена машина сталінських репресій. Десятки тисяч людей пройшли тюрми, тортури, насилля, скалічені і навіть убиті. Якщо ми на це насилля відповімо насиллям, то, вочевидь, можемо отримати свободу на крові білорусів з обох сторін. Але ми не хочемо крові білорусів, бо після пролитої крові примирення буде неможливим», — резюмувала вона.

Світлана Алексієвич порівняла: мобілізація та збір воєнної техніки після катастрофи в Чорнобилі показали, що влада намагалася вирішити проблему звичними для себе методами. Це свідчило про «застарілість» її світогляду в «новому» світі.  

Як і 35 років тому, держава говорить неправду білорусам, акцентувала Світлана Тихановська, лідерка білоруської опозиції і визнана у світі переможниця на виборах Президента Білорусі у 2020 році. На її думку, аварія на ЧАЕС не лише техногенна, а й гуманітарна катастрофа, яка показала низьку ціну людського життя для Радянського Союзу. Політикиня закликала міжнародних партнерів показати рівень солідарності та підтримки, як і після Чорнобильської катастрофи.

Чорнобильська аварія та розпад СРСР — закономірні для тодішнього диктаторського режиму, пояснив професор Сергій Плохій, український та американський історик, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. За його словами, СРСР йшов до катастрофи, зокрема через три причини: мілітаризацію енергетики, секретність і контроль над інформацією, відсутність правової держави. Пізніше суспільство мобілізувалося під гаслом «Дайте нам правду про Чорнобиль».

Представники міжнародної спільноти під час дискусії наголосили на солідарності щодо трагедії та окреслили внесок США і країн Європи в боротьбу з наслідками аварії. Зокрема, Велика Британія як член «Великої сімки» сприяла зусиллям світу щодо відновлення зони відчуження з початку 1990-х років, зауважила Мелінда Сіммонс, надзвичайний і повноважний посол Великої Британії в Україні. У тому числі — участь у будівництві нового укриття для 4-го реактора, пояснила спікерка. Вона наголосила, що це найбільший проєкт міжнародної співпраці в сфері ядерної безпеки (45 країн-учасниць). Як писали в «BBC Україна», у 2016 році конфайнмент, вищий за Біг Бен і Статую Свободи, остаточно накрив старий чорнобильський «Саркофаг».

Нове укриття коштувало близько двох мільярдів євро. Найбільшим донором стали США, зауважив Джозеф Пеннінгтон, в.о. заступника глави місії Сполучених Штатів в Україні. 100 мільйонів євро надала Німеччина, розповіла Анка Фельдгузен, надзвичайний і повноважний посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні.

За розрахунками, конфайнмент «поховає» залишки небезпечних речовин на 100 років. Тому для кожної влади питання безпечної енергетики має бути пріоритетним, а нинішній — час замислитися над наступними кроками, сказав Остап Семерак, міністр екології України у 2016—19 роках. За словами ексміністра, час демонтувати зруйнований 4-й енергоблок і завершити переведення епіцентру катастрофи на екологічно безпечний майданчик, який би не турбував Україну і світ. Безпечна енергетика, довкілля, якісні медицина і наука, а також цільове використання коштів із фондів на ці сфери — необхідні пріоритети України для відповіді на виклики людства в майбутньому — пандемії, техногенні лиха тощо, вважає Арсеній Яценюк, голова Київського Безпекового форуму, прем’єрміністр України у 2014—16 роках.

Нагадаємо, «ЗМІ для змін» писав, як солідарність української та білоруської медіаспільнот може допомогти протидіяти репресіям проти журналістів. Українські правозахисники, своєю чергою, розповіли про українські ініціативи для допомоги білоруським протестувальникам.

Ми також писали, які фейки про Чорнобильску катастрофу живуть у народі, чи справді українці вірили владі, яка приховувала правду, і що про аварію на ЧАЕС потрібно знати сучасним школярам.

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду