Росія окупувала три чверті нашого моря. Чому Україна цим не переймається?

Росія окупувала три чверті нашого моря. Чому Україна цим не переймається?

12:30,
9 Травня 2021
3769

Росія окупувала три чверті нашого моря. Чому Україна цим не переймається?

12:30,
9 Травня 2021
3769
Росія окупувала три чверті нашого моря. Чому Україна цим не переймається?
Росія окупувала три чверті нашого моря. Чому Україна цим не переймається?
В ухваленій у березні Стратегії воєнної безпеки не йдеться про українське море, де порядкують росіяни. Що з цим робити, запитуємо директора Українського інституту морського права і безпеки Богдана Устименка.
25 березня президент України затвердив Стратегію воєнної безпеки України. Документ визначає цілі, пріоритети та завдання державної політики у воєнній сфері, сфері оборони та військового будівництва. Проте в ньому немає жодного слова про окуповане море. Після того, як Росія захопила Крим, Україна не контролює більшу частину свого сектору в Чорному та Азовському морях. Це води, де Росія протизаконно видобуває газ. Також росіяни збудували міст до Керчі, проклали до півострова морські кабелі й газопровід — і не відповіли за ці порушення міжнародного морського права.

У середині квітня російська армія активізувалася на кордонах з Україною. Офіційно російські кораблі відрядили для участі у військових навчаннях. Україна намагалася грати на випередження, заручаючись підтримкою Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Туреччини, НАТО, щоб запобігти російському вторгненню. Такий публічний тиск світових лідерів вплинув на росіян і ті заявили про завершення навчання в Південному та Західному військових округах, розташованих поблизу українського кордону. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу сказав, що російські військові почнуть повертатися на місця постійної дислокації 23 квітня.

У відповідь на це президент України Володимир Зеленський сказав, що зменшення чисельності військ на нашому кордоні пропорційно знижує напругу: «Україна завжди напоготові, але вітає будь-які кроки зі зменшення військової присутності й деескалації ситуації на Донбасі. Україна прагне миру. Дякую міжнародним партнерам за підтримку», — написав він у твітері. Сусідство з Росією тримає Україну в напрузі, й небезпека військового вторгнення залишається, вважають військові експерти — зокрема й із морських кордонів.

Капітан першого рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук вважає, що Україна приділяє достатньо уваги військово-морським силам і має бачення морської безпеки. «Є Стратегія розвитку Військово-морських сил до 2035 року. Про неї чомусь мало хто згадує. Починаються незрозумілі дії, розмови про те, що ми будемо будувати, що ми будемо купувати, які напрямки розвивати. Якщо в Стратегії чітко визначені етапи, зони, сили, які нам необхідні для забезпечення та виконання поставлених перед Збройними силами задач, саме їх ми і виконуватимемо», — каже Павло Лакійчук.

Зі свого боку військовий експерт, колишній прессекретар командування Військово-морських сил України Олег Чубук в інтерв’ю виданню «Крим. Реалії» сказав, що Україна із сьогоднішнім військовим флотом може протистояти російській загрозі. «У нашої країни має переважати не сухопутне, а морське мислення. Морська доктрина до 2035 року вже ухвалена, і в ній є дуже хороші позиції. Флот робить усе, що від нього залежить, його зараз відбудовують заново, але якщо не буде саме державного морського мислення, якщо влада не приділить достатньо уваги морегосподарському комплексу та політиці на морі в цілому, то нам, напевно, складно буде говорити про захист країни на цьому напрямку. Для запобігання військовій агресії з моря нам необхідно, перш за все, активнішими темпами вибудовувати всі складові морської безпеки», — каже військовий експерт.

Національний інститут стратегічних досліджень, який є базовою науково-дослідною установою, що напрацьовує рішення для президента України, Ради національної безпеки і оборони та інших органів влади, підтримав думку фахівців з громадського об’єднання «Морська експертна платформа» щодо необхідності встановлення морського кордону з Росією. Про це йдетья в аналітичній доповіді Інституту.

Про захист морських кордонів України та необхідність ухвалення стратегії повернення нашого моря говоримо з директором громадської організації «Український інститут морського права і безпеки», експертом ГО «Центр оборонних стратегій» Богданом Устименком.

Богдан Устименко, директор ГО «Український інститут морського права і безпеки», експерт ГО «Центр оборонних стратегій»

— Богдане, на початку квітня українська розвідка повідомила, що Росія готує масштабні провокації і може ввести бойовиків углиб України. Крім того, під приводом військових навчань вона нібито готувалася атакувати наше морське узбережжя. Цього разу сценарій російського вторгнення не відбувся. Але наскільки він є реалістичним з огляду на постійні російські військові навчання на кордоні з Україною?

— Я вважаю, що такий сценарій є реалістичним починаючи з лютого 2014 року. В принципі, нам треба бути готовими до будь-яких агресивних дій щодня. Втім росіяни проводять масштабні стратегічні навчання кожного року. Проведення військових навчань — це загальна практика збройних сил будь-якої держави. І не тільки збройних сил, а також інших військових формувань. Наприклад, торік були військові навчання «Кавказ-2020», і зараз також відбуваються військові навчання. За повідомленнями Міністерства оборони Росії, цього року по всій території Росії, в окупованому Криму та навколо нього буде проведено близько чотирьох тисяч навчань.

— За даними Reuters, російські війська стягувалися до кордону України спеціально задля «навмисної демонстрації сили». Що ви про це думаєте?

— Очевидно, що росіяни грають м'язами. Це елемент психологічної війни, спрямованої проти українців і проти всього цивілізованого світу. Ми повинні розуміти, що військові навчання – дуже дорога справа: десятки мільйонів доларів, витрачені з бюджету країни. Інвестиція в ці навчання має певну мету, оскільки росіяни дуже прагматичні й не роблять щось «просто так». Вони не раз казали, що з ними ніхто не домовляється, не йде на діалог, не сприймає на міжнародній арені, не хоче рахуватися. Тож таким чином вони привертають до себе увагу.

Росія насправді має не надто потужну економіку. Отже, їм потрібно якось нервувати світ, щоб із ними рахувалися, щоб вони були суб'єктом геополітики. Їхня мета — залякати перш за все Україну, а також наших партнерів, тих, хто нас підтримує.

— Наскільки готова українська армія до ймовірного вторгнення росіян, зокрема з моря?

— Президент України не раз казав, що ми активно готуємося до війни. Ми розуміємо цю небезпеку, і я думаю, що наша армія, нацгвардія та інші військові формування, в тому числі морська охорона Державної прикордонної служби, тобто всі складові сектору безпеки та оборони будуть готові протистояти наступу. Водночас, якщо говорити про питання моря і морських просторів, то загальна площа українських морських просторів — 137 тисяч квадратних кілометрів, і Росія окупувала близько ста тисяч: три чверті нашого моря. Вони фактично окуповані та утримуються за допомогою військової сили. Росіяни з території Росії до Криму проклали силові кабелі і газопровід. Щорічно вони крадуть два мільярди кубічних метрів газу з нашого морського шельфу навколо Криму. Якщо скласти вкрадений за сім років природний газ з українського шельфу, це близько 15 мільярдів кубометрів.

— Отже, в України залишається лише 37 тисяч квадратних кілометрів, які вона може контролювати?

— На жаль, так. І це частина моря біля портів, де відбувається все судноплавство й морська торгівля з усім світом. 90% вантажопотоку у світі йде морем. 95% міжнародних комунікацій, у тому числі банківські трансфери, спілкування людей, обмін документацією — за допомогою підводних кабелів, а не стільникового зв'язку. Велике щастя для України, що ми прибережна, морська держава. Й особливу увагу слід приділяти саме питанням морської безпеки. На жаль, держава досі не спромоглася прийняти стратегію морської безпеки України. Хоча нарешті ми можемо бачити ухвалення  Стратегії воєнної безпеки.

—  Чим важливий це документ?

— Експертне середовище з великою радістю сприйняло те, що такий документ взагалі з'явився. У поточних реаліях це базовий документ, тому що воєнна безпека — це першочергове питання для нашого державного суверенітету. Задекларовано, що воєнна безпека — це всебічна оборона. Всі державні ресурси — економічні, політичні, дипломатичні та культурні — будуть застосовуватися для оборони держави. Це, в принципі, дуже правильно. Також особливу увагу звернули на важливість превентивних дій. Росія та інші держави нав'язують нам свій порядок денний, а ми постійно задкуємо. Так не має бути. Стратегія спрямована на те, щоб ми починали думати і діяти стратегічно. Також Україна задекларувала курс на НАТО.

— Чи передбачає стратегія воєнної безпеки захист морських кордонів?

— У ній зафіксовано, що Росія анексувала Крим, окупувала частину території Донецької та Луганської областей, проте там нічого немає про окуповане море. Я вважаю, що це дуже серйозна вада цього документа. Там, де зараз господарює Росія — наше море. Це площа Ісландії або Південної Кореї! Росія захопила навколо Криму морську територію, в чотири рази більшу за сам півострів. І про це ніде й нічого не сказано.

Одним із завдань стратегії є забезпечення контролю ближньої морської зони. На жаль, законодавство не містить визначення, що таке ближня морська зона. Малося на увазі територіальне море, ширина якого від берега — 12 морських миль, 22 кілометрів. Або ж виключна морська економічна зона — до двохсот морських миль від берега. Це питання треба унормувати. Також стратегія передбачає модернізацію безпілотних платформ та системи морського базування. Це дуже добре, але чомусь ніде не відображено, яким держава бачить флот.

— Чому питанню морської безпеки не приділяється належна увага?

— Можливо, через розпорошеність відомств. У державному апараті цим займаються три категорії органів: збройні сили, правоохоронні органи, зокрема морська охорона Державної прикордонної служби, і цивільні органи, наприклад, Держгідрографія, морська пошуково-рятувальна служба. Між ними немає координаційної ланки.

— Що має змінитися у підходах до питання морської безпеки України? Якою вона має бути?

— Морська безпека повинна бути структурованою та чіткою. Ми повинні послідовно рухатись вперед за Стратегією воєнної безпеки, а також ухвалити Стратегію морської безпеки України. Важливо активізувати роботу на міжнародній арені, зокрема у військово-морській сфері.

Що ваша організація для цього робить?

— Загрози з моря надзвичайно актуальні для України, а спроможності сил оборони в морі не відповідають рівню загроз. Переважна більшість української морської зони окупована. Це питання привертає підвищену увагу суспільства та держави, але чіткий план мінімізації загроз ще не розроблений. Ми з колегами-експертами працюємо над фундаментальними дослідженнями, які включають безпекову оцінку у Чорноморському та Азовському регіонах, а також пропонуємо владі перелік конкретних дій, що стануть відповіддю на ці загрози.

Фото: Українське радіо, Український мілітарний портал

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Алексей
12:55 / 09.05.2021
Какой флот- такое море.А зачем яликам большая вода?
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду