«Молодь говорить». Як це — спілкуватися з носієм протилежних поглядів

«Молодь говорить». Як це — спілкуватися з носієм протилежних поглядів

09:09,
10 Червня 2021
908

«Молодь говорить». Як це — спілкуватися з носієм протилежних поглядів

09:09,
10 Червня 2021
908
«Молодь говорить». Як це — спілкуватися з носієм протилежних поглядів
«Молодь говорить». Як це — спілкуватися з носієм протилежних поглядів
Програма USAID «Мріємо та діємо» організувала «побачення наосліп» для молодих українців, які по-різному дивляться на важливі питання. Виявилося, що порозумітись можливо.

Чотири роки тому в Німеччині придумали такий собі «тіндер для політичних опонентів» — My Country Talks. Люди реєструвались у сервісі та отримували запрошення на особисту зустріч із тими, хто має протилежні погляди. Проєкт розпочався як журналістський експеримент, однак згодом у ньому побачили великий потенціал до налагодження діалогу в суспільстві. В Україні цю технологію адаптувала програма USAID «Мріємо та діємо». Кількасот молодих людей, які по-різному дивляться на гендер, коронавірус, політику й економіку отримали запрошення на «побачення наосліп». Мета — зрозуміти людей з іншими поглядами, навчитися слухати й висловлювати свою думку, побачити світ під іншим кутом.

Стати учасниками проєкту «Молодь говорить» в Україні могли люди віком від 18 до 35 років із будь-яких регіонів України. На першому етапі вони заповнили анкету з такими запитаннями:

  • Чи має бути пріоритетом збереження людських життів, якщо страждає економіка?
  • Чи має бути пріоритетом захист довкілля, навіть якщо це може призвести до сповільнення економічного зростання?
  • Чи хотів би ви, щоб Україна стала членом НАТО?
  • Чи мають бути впроваджені гендерні квоти в усіх органах влади та місцевого самоврядування, щоб забезпечити збалансоване представництво жінок і чоловіків?
  • Чи мають чоловіки брати таку ж відповідальність за виховання дітей, як і жінки?
  • Чи відчуваєте ви себе європейцем?

«Ми обрали питання, які найбільше поляризують українців, але не є радикально протилежними. Йдеться про погляди на коронавірусну епідемію, гендерні квоти в органах місцевого самоврядування, розподіл домашніх обов’язків між чоловіком і жінкою, чи почуваються люди європейцями, чи варто Україні вступати в НАТО. Ці питання допускають протилежність думок, але не ставлять когось у позицію ворога і не дають великого простору для незгоди чи сварок», — говорить Юлія Ткачук, заступниця директорки програми «Мріємо та діємо». Комп’ютерна програма склала «ідеальні пари» з протилежними поглядами, й учасники отримали електронні листи з пропозиціями поспілкуватись.

Юлія Ткачук

Розробляючи цей проєкт, за зразок брали передусім досвід My Country Talks — програми, яка звела для розмови 170 тисяч людей із понад тридцяти країн. Є й інші приклади застосування технології «побачень наосліп» для налагодження діалогу та виходу з так званої інформаційної бульбашки. До прикладу, у третю річницю референдуму про вихід Великої Британії з Євросоюзу газета Daily Express та десятки регіональних газет з усієї країни закликали британців зустрітися із сусідами й поговорити на такі теми: чому Великій Британії краще (не) виходити з ЄС, чому країна (не) має приймати більше біженців, чому (не) варто підвищити податки, чому Велика Британія (не) повинна бути жорсткішою щодо злочинності тощо. Наприкінці 2018 року італійська газета La Repubblica закликала містян взяти участь у пілотній версії переговорів про Італію. Близько 80 молодих людей віком від 18 до 27 років із протилежними політичними поглядами зібрались у Болоньї та обговорили різні теми, від кліматичних змін до біженців.

Двадцятирічна Аліна Люта із Сум зацікавилась ініціативою, бо вважає, що молоді варто виходити із власної інформаційної бульбашки й розширювати горизонти. «Мені було цікаво поспілкуватися з людиною з протилежними поглядами. Я хотіла зрозуміти, чи зможемо ми все обговорити без конфліктів і дружньо», — каже Аліна Люта. Дискусійні питання були, проте Аліна каже, що вони з опонентом доволі спокійно їх обговорили. «Наші погляди розійшлись у питаннях гендерних квот, а також чи почуваємось ми європейцями. Можливо, на це вплинуло, що ми з різних частин України, маємо різне походження й коло спілкування. Наприкінці розмови я змогла погодитися з опонентом, хоча до цього була більш категоричною», — каже учасниця проєкту «Молодь говорить».

Яким, викладач Ужгородського національного університету, потрапив на зустріч із киянином Богданом, який народився в Запоріжжі. Ґрунтовних суперечностей у них не було, але сперечалися, що важливіше — людське життя чи економічна стабільність. Цей досвід, за словами Якима, дозволив йому «створити тріщину в стереотипному мисленні».

Марія Очеретяна з Новоукраїнки Кіровоградської області після участі у проєкті зрозуміла, що говорити з людьми на дражливі теми легко й захопливо. «Я зазвичай уникала конфліктних розмов. Цей досвід спілкування показав мені, що варто вчитися говорити з людьми, аргументувати свою позицію, обмінюватися думками й поглядами, навіть якщо вони не збігаються. Бо в діалозі можна вибудувати щось конструктивне й навіть просто приємно провести час», — коментує Марія.

Поняття «бульбашки», запроваджене Елі Перизером у книжці «Інформаційна бульбашка: що приховує від вас Інтернет», останнім часом стає ширшим: тепер під бульбашкою розуміють не лише інформаційну ізоляцію, в яку людину заганяють фільтри (про це ми писали в матеріалі «Потрапити в бульбашку. Чи справді Фейсбук нав’язує нам певний світогляд?»), а й взагалі буття в однорідному світоглядному середовищі. Для України, яка роками протистоїть інформаційним атакам і дезінформації боку Росії, дуже небезпечно, якщо її громадяни будуть ізольованими та не знатимуть, про що думають і що кажуть інші. Ізоляція веде до поляризації суспільства.

На думку Юлії Ткачук, українське суспільство розділене в багатьох питаннях. «Це можна було спостерігати на останніх виборах, на мітингах за права жінок чи прайдах ЛГБТК+-спільноти. Одні люди кричать на інших. У цьому крику ти витрачаєш свої емоції, але нікуди не рухаєшся. Якщо ми хочемо, щоб наша країна ставала комфортнішою для життя, ставала толерантнішою і безпечнішою, питання порозуміння — це питання безпеки», — каже організаторка проєкту «Молодь говорить». Важливо це не лише для молоді, а й для людей старших поколінь, які мають давно сформовані погляди, переконання і принципи. My Country Talks та інші подібні ініціативи зазвичай не мають вікових обмежень.

«Інколи люди здатні вважати, що якщо хтось має протилежну думку, то він погано поінформований. І деякі учасники, які ділилися з нами своїми враженнями, сказали, що після того, як вони почули протилежну думку та аргументацію, задумались, припустили існування раціонального зерна й на іншій стороні. Це вчить повазі до людини з протилежною позицією. А повага — це перший крок до порозуміння», — коментує Юлія Ткачук.

Ось кілька порад від організаторів проєкту для людей, які хочуть побудувати діалог із носієм протилежних поглядів.

  1. Спробуйте справді зрозуміти. Уважно слухайте і спробуйте зрозуміти суть того, про що говорить співрозмовник. Підсумуйте почуте. Ви можете сказати щось на зразок: «Ти кажеш, що…» або «на твою думку, це …» Зупиніться після того, як спробуєте передати сенс сказаного співрозмовником, щоб дати йому змогу підтвердити або спростувати те, як ви його зрозуміли.
  2. Використовуйте більше відкритих питань. Цим ви демонструєте бажання по-справжньому зрозуміти точку зору співрозмовника. Крім того, це допомагає створити основу для подальших дискусій. Найважливішим питанням для успішної розмови є: «Чому ти думаєш, що...?»
  3. Шукайте спільну мову. Щось спільне можна знайти в кожному обговоренні та з кожним співрозмовником. Відзначайте моменти, коли ваші думки збігаються. Це створює позитивну атмосферу для подальшого обговорення та допомагає визначити момент, коли ваші кути зору розходяться. Можливо, ваші позиції не такі вже й віддалені, як ви спочатку думали.
  4. Уникайте нотацій. Моралізаторство, навішування ярликів та осуд можуть змусити співрозмовника захищатись. Іноді початок речення з «мені здається, що …» знімає напругу.
  5. Обґрунтовуйте свою точку зору. Мало що можна отримати від простого зіткнення протилежних думок. Для дискусії важливо пояснити, чому ви дотримуєтеся своєї позиції. Спирайтеся на факти. Обґрунтуйте свою точку зору і попросіть співрозмовника зробити те ж саме.
  6. Будьте терплячим у своїх інтерпретаціях. Не нападайте на вочевидь слабкі сторони аргументів партнера. Намагайтеся почути кожен аргумент і зрозуміти, що саме має на увазі співрозмовник, навіть якщо він не може ідеально розвинути думку.
  7. Працюйте з емоціями та потребами. Звертайте увагу на свої емоції та потреби, які за ними стоять, та намагайся зрозуміти емоції та актуальні потреби свого співрозмовника. Для досягнення розуміння та визнання емоцій можна сказати щось на кшталт: «Це дратує тебе тому, що тобі важливо щоб…?» Подавайте це як запитання, а не як діагноз. Шукайте спільні потреби. Потреби не конфліктують, конфліктують стратегії їх досягнення.
  8. Слухайте з емпатією. Наші моральні концепції можуть заважати нам зрозуміти інших. У таких випадках може бути корисно поглянути на проблему з точки зору партнера.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду