Урбаністика — це не активізм. Чого бракує в медіа громадським організаціям, які займаються міським середовищем

Урбаністика — це не активізм. Чого бракує в медіа громадським організаціям, які займаються міським середовищем

12:39,
15 Липня 2021
1076

Урбаністика — це не активізм. Чого бракує в медіа громадським організаціям, які займаються міським середовищем

12:39,
15 Липня 2021
1076
Урбаністика — це не активізм. Чого бракує в медіа громадським організаціям, які займаються міським середовищем
Урбаністика — це не активізм. Чого бракує в медіа громадським організаціям, які займаються міським середовищем
Представники трьох харківських урбаністичних організацій розповідають про свій досвід взаємодії з медіа, поширені помилки журналістів у висвітленні цієї теми та потребу у фахових матеріалах.

Урбаністика — це коли міста не просто асфальтують, брукують, фарбують і забудовують, а розважливо та системно розбудовують середовище, зручне для всіх мешканців. Зазвичай локальні медіа відкриті до урбаністичних тем, адже це «не політика»: немає ані небезпеки зачепити чиїсь інтереси, ані ризику бути звинуваченими у прихованій рекламі. Однак є й зворотний бік медалі: урбаністична проблематика часом спричиняє в соцмережах справжні баталії, в яких страждають і самі урбаністи, й журналісти, які про них пишуть. А іноді зусилля урбаністів, варті медійної уваги, залишаються непоміченими. «Детектор медіа» поговорив і про проблеми взаємодії з медіа із представниками трьох харківських громадських організацій, які займаються урбаністикою й облаштуванням міського середовища: «Проєкт-реконструкція вулиці Квітки-Основ’яненка», «Міські реформи» та Urban Forms Center.

ГО «Проєкт-реконструкція вулиці Квітки-Основ’яненка» займається розробкою концепції «Квітка», яка перетворить занедбану вулицю Квітки-Основ’яненка на новий осередок культури, розваг та відпочинку у Харкові. Керівник організації Євген Савенко розповідає, що про проєкт «Квітка» пропонували розповісти буквально всім місцевим медіа. «Деякі відповідають, деякі самі на нас виходять — ми всім раді й відкриті. Поки що інтерес до нашого проєкту не такий великий, щоб ми мали право комусь відмовляти», — каже він. На думку Євгена, успіх подібних проєктів на сто відсотків залежить від уваги медіа й від того, чи донесуть журналісти інформацію до своєї аудиторії: «Своїми силами ми не зможемо привернути достатньо уваги».

Євген Савенко, керівник ГО «Проєкт-реконструкція вулиці Квітки-Основ’яненка»

За оцінкою Євгена, харківські медіа майже не приділяють уваги урбаністиці, тож і критикувати їхні підходи поки що немає за що: «Коли почнуть писати і говорити, тоді побачимо, що не так». Журналістам, які пишуть про урбаністичні проєкти, він радить зважати на людей і компанії, які можуть стояти за ініціативою, відсутність політичного інтересу, а також актуальність ідеї як для міста, так і в межах європейських урбаністичних тенденцій.

Фрагмент проєкту реконструкції вулиці Квітки-Основ'яненка в Харкові

ГО «Міські реформи» утворилася 2014 році з ініціативи архітекторки Олександри Нарижної. Організація створювала проєкт нового тролейбусного маршруту, концепт велоінфраструктури, план реконструкції парку Машинобудівників, працювала з Департаментом молоді та спорту і Ukraine Transport Master Plan. У 2015 році провела захід «Перша пішохідна вулиця» на вулиці Квітки-Основ’яненка, аби перевірити, чи зручно буде, якщо цей простір стане пішохідним. Разом зі Street culture «Міські реформи» зараз розробляють проєкт створення у Виставковому центрі в Києві молодіжних парків. Для Харкова ж «Реформи» готують проєкт тактичного урбанізму, який можна буде побачити на Театральному спуску протягом липня.

Фрагмент проєкту урбан-парку команди Street Culture та Urban Reform

«Коли ти створюєш проєкти для міста, твоє завдання — поширити про них інформацію. Нема різниці, з якими медіа для цього співпрацювати, — каже Олександра Нарижна. — Якщо відмовлятись від співпраці з медіа, які мають власників-політиків і працюють у їхніх інтересах, то в Харкові набереться два-три видання. І як працювати

Олександра каже, що іноді медіа помилково подають звичайні процеси в місті як інновації — наприклад, спорудження дитячих майданчиків. Матеріал про депутата, який відкрив дитячий майданчик, не має нічого спільного з урбаністикою. Інша проблема — коли медіа подають погані рішення для міста як добрі.

«Приклад — будівництва віадука біля станції метро “Київська”, — каже архітекторка. — Абсурдно будувати тут багаторівневий міст, адже цю вулицю потрібно розвантажувати. Або ж коли медіа закликають розширювати дороги, не згадуючи, що для цього потрібно вирубувати дерева. Якби медіа були незалежнішими, звертали увагу на екологію, на комфорт життя в місті, то такі рішення критикували б, а не вихваляли».

Олександра Нарижна, засновниця й директорка ГО «Міські реформи»

Поверховість матеріалів на урбаністичні теми Олександра пов’язує з лінощами журналістів: «Аби вони про щось написали, ти повинен сам піти до них і розповісти». Та й образ урбаністичних організацій у медіа не зовсім відповідає дійсності. «Є міф, що урбаністика — це активізм: фестивалі, тусовки і тому подібне. Але це не так. Це нова політика планування простору», — каже Олександра.

Архітекторка вважає, що в Україні взагалі замало майданчиків для дискусій про урбаністику, хоча є медіа, які пишуть на ці теми, — наприклад, «Хмарочос», «Платформа». Що ж до Харкова, то тут, аби медіа по-справжньому звернули увагу на урбаністичну історію, вона має бути скандальною.

«Кілька років тому був великий скандал із приводу того, що на місці Леніна на Площі свободи хочуть поставити недоречну декоративну колону, — розповідає Олександра Нарижна. — Ця колона зруйнувала б архітектурний ансамбль, який вважають шедевром на міжнародному рівні. Але важливіше, що не було відкритого конкурсу для архітекторів. Тому ми були позивачами у суді, долучалися медіа, громада і ми разом відстоювали площу. Звісно, медіа, підконтрольні міській владі, просто не говорили про ці події. Ті, чиї інтереси зачіпають, зазвичай ігнорують тему».

Фрагмент проєкту молодіжного урбан-парку у ВДНГ, Київ

ГО Urban Forms Center заснована в 2014 році на хвилі майданного активізму. Організація має два напрямки: освіта у сфері архітектури та міського планування й захист культурної спадщини. Зараз Urban Forms Center сфокусувався на другому напрямку. Торік за підтримки Українського культурного фонду та Фонду родини Загоріїв була створена «Енциклопедія архітектури України». Дмитро Сисоєв, координатор проєктів ГО, каже, що енциклопедію створили дистанційно люди в Україні та за кордоном.

«Останніми роками, працюючи з медіа, ми помітили дивні тенденції, — розповідає Дмитро. — Спочатку ми подумали, що це збіг або випадковість, але це повторювалось, і стало ясно: проблема системна. Журналісти здебільшого беруть інтерв’ю, і твої слова використовують у матеріалі дослівно, без переосмислення. Доходило до смішного: в нас брали поспіль десять інтерв’ю. Ми вже іноді просили: “Гаразд, ми поспілкуємось, але публікація не має бути у форматі інтерв’ю”. Вони погоджуються, але потім усе одно роблять інтерв’ю — або просто викидають свої запитання й дають нашу пряму мову».

Дмитро Сисоєв, координатор проєктів ГО Urban Forms Center

Медіа, за словами Дмитра, називають хибні причини міських проблем — не аналізують, хто приймає рішення щодо публічних просторів, забудови, охорони або знищення культурної спадщини. Проблеми створює «спайка двох стейкхолдерів — влади й великого бізнесу», але медіа заплющують на це очі. Можливо, тому, що бояться образити владу або накликати на себе гнів великого бізнесу.

«Журналістика в цій сфері не має відрізнятись від антикорупційної журналістики, яка розкопує схеми, що стоять за певним явищем, — розмірковує Дмитро Сисоєв. — Приміром, продаж будівлі “Квіти України” — це конкретна економічна операція. Актив однієї організації перейшов до іншої організації з дозволу ще якоїсь організації». Тож журналістам варто з’ясовувати, хто приймав рішення, і називати цих людей, аби люди не протестували проти абстрактної проблеми «знищення радянської спадщини», а висували претензії конкретним людям і компаніям.

Медіа, на думку Дмитра, пишуть про роботу громадських організацій і активістів у сфері урбаністики поверхово, й через це їхня аудиторія має про урбаністику поверхове уявлення. Деякі проблеми сильно перебільшені — наприклад, велодоріжки. За словами Дмитра, ця проблема є дуже поверховою й малозначущою в сучасному українському місті. «В нас інфраструктура в жахливому стані. Постійні проблеми з водою, опаленням, дорогами, чистим повітрям. Це реальні проблеми, які шкодять місту, на відміну від відсутності велодоріжок. Журналісти не говорять, що на коксохімічних заводах у Дніпрі та Харкові працюють фільтри з 1930-х років. І ніхто не каже про це!» — коментує він.

Скриншот сайту «Енциклопедії архітектури України»

Дмитро висловлюється проти підходу деяких журналістів, які шукають лише позитивні теми та говорять про проблеми з позиції «всі зможуть», «візьми і зроби», «поможи собі сам». «Позитивність ховає великий пласт негативних кейсів. Це некорисна інформація, яка не дає проаналізувати невдачі. Це “помилка того, хто вижив”», — пояснює урбаніст. Особлива небезпека криється в позитивному висвітленні дій забудовників, які на це не заслуговують. Дмитро Сисоєв каже, що в Харкові є великі проблеми із забудовою, про які треба говорити критично. «Монополіст, пов’язаний із міською владою, — “Житлобуд-1” — забудовує огидними багатоповерхівками всі вільні ділянки. Знищує зелені зони, історичні будівлі, пам’ятки, не зважають на контекст і архітектурне середовище, в якому будують будинки. За цим точно стоїть корупційна складова, бо наш Харківський антикорупційний центр подавав судові позови щодо продажу майже за безцінь міської землі цьому забудовнику», — наводить він приклад. Звісно, місцеві медіа уникають писати про цю проблему, бо не хочуть псувати стосунки з міською владою та потужною компанією.

Дмитро каже, що медіа, яке фахово писало би про урбаністику, в Харкові та в Україні загалом бракує. «Стала журналістика в цій темі дуже потрібна, — пояснює він. — Відсутність медійних матеріалів про цю сферу не дає людям бачити іншу сторону. Ми всі користуємось міським середовищем, тому ця тема стосується кожного».

Зображення, фото: urbanreform.org.ua; savenko.hi, kvitka.city, naryzhna.oleksandra, streetculture.net / Facebook; urbanforms.org.ua; ukrarchipedia.com

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду