Комітет ВР не пропустив законопроєкти про лобізм на сесію через невідповідність Конституції

Комітет ВР не пропустив законопроєкти про лобізм на сесію через невідповідність Конституції

19:20,
10 Березня 2021
336

Комітет ВР не пропустив законопроєкти про лобізм на сесію через невідповідність Конституції

19:20,
10 Березня 2021
336
Комітет ВР не пропустив законопроєкти про лобізм на сесію через невідповідність Конституції
Комітет ВР не пропустив законопроєкти про лобізм на сесію через невідповідність Конституції
Проблема в проведенні чіткої межі між лобіюванням і громадським активізмом без загрози конституційному праву громадян на участь в управлінні державою.

Під час онлайн-засідання 3 березня члени парламентського Комітету з питань правової політики провели попередній розгляд чотирьох законопроєктів про лобіювання — №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3. Мета обговорення — визначити відповідність засадам Конституції.

Більшістю голосів члени Комітету вирішили визнати, що законопроєкти суперечать нормам Конституції, та повернути їх суб'єктам законодавчої ініціативи без включення до порядку денного 5-ї сесії парламенту та розгляду на пленарній сесії. Присутні дискутували більше години.

Результати голосування за законопроєктами:

  • 3059: 12 «за», 4 «проти», 3 «утрималися»;
  • 3059-1: 14 «за», 0 «проти», 5 «утрималися»;
  • 3059-2: 10 «за», 0 «проти», 7 «утрималися»;
  • 3059-3: 12 «за», 0 «проти», 7 «трималися».

Підкомітет з питань політичної реформи та конституційного права розглянув законопроєкти під час засідання 2 березня. Обговорили зокрема те, що всі чотири ініціативи суперечать Конституції,  повідомила голова підкомітету Ольга Совгиря.

Народна депутатка зазначила, що в підкомітет надійшли звернення низки організацій (Інститут законодавства ВР, Мін'юст, Національна академія правових наук, Організація з безпеки співробітництва в Європі). «У своїх висновках вони констатували системні зауваження щодо конституційності всіх поданих законопроєктів. Головна проблема полягає в тому, що поняття лобіювання часто змішується з суміжними поняттями — участі громадськості в управлінні державними справами і справами місцевого значення», — пояснила нардепка. Інші зауваги стосуються питань здійснення парламентського контролю, свободи об'єднання тощо.

Ольга Совгиря згадала про невдалі спроби парламентів кількох скликань врегулювати лобіювання в Україні. Причини — неготовність Ради, неусталеність інституту лобізму в Україні (він асоціюється з підкупом і корупцією) та в Європі загалом (лобізм регулюється лише в 6 країнах).

Ольга Совгиря

У засіданні Комітету взяли участь представники громадянського суспільства, які критикували ініціативи про лобіювання з моменту їх реєстрації в лютому-березні 2020 року.

Експерти сектору вважають, що автори проєктів законів зачіпають діяльність громадських організацій тим, що в текстах чітко не визначена межа між лобіюванням і участю громадян у формуванні публічної політики (і низки інших конституційних прав). Про це говорив Богдан Яцун (Коаліція Реанімаційний пакет реформ).

Спроби вплинути на рішення влади шляхом об'єднання — один із значущих секторів діяльності громадських організацій різного масштабу — від Києва до малих населених пунктів. «У разі ухвалення закону є ризик того, що орган регулювання буде вибірково визначати хто є лобістом, а хто — ні. Ми отримаємо інструмент, який ускладнюватиме рівний доступ громадян до участі в державних справ і вироблення публічних рішень», — наголосив він.

Створення додаткових перешкод суперечить свободі об'єднань, — додала Ольга Коцюруба (Громадянська мережа «Опора»). «Якщо ми тлумачимо свободу об'єднання, то до неї належить право подавати звернення від імені тих, кого воно представляє. Об'єднання може брати участь в адвокаційній діяльності і громадських слуханнях. Законопроєкти виписані таким чином, що вони змішують лобіювання, адвокацію й інші механізми громадської участі», — пояснила вона.

Ольга Коцюруба

У законопроєктах право на свободу об'єднань і представлення інтересів членів громадських об'єднань фактично ототожнюється з лобістською діяльністю, оскільки межі лобізму виписані широко, — зауважив Максим Лациба (Український незалежний центр політичних досліджень, УНЦПД).

«У пояснювальних записках законопроєктів йдеться, що вони направлені на боротьбу з корупцією. По факту, ми чуємо, що основна їхня задача — боротьба з громадськими організаціями, які співпрацюють з органами влади, парламентом», — сказав експерт УНЦПД.

Крім того, на думку експертів, врегулювання лобіювання в Україні не на часі. Воно — останній крок в антикорупційній реформі, яка наразі не завершена. Доти — регулювати лобіювання немає сенсу, — переконані представники громсектору.

Максим Лациба

Із авторів згаданих законопроєктів у засіданні й обговоренні взяв участь тільки Сергій Власенко. Він спільно з Юлією Тимошенко створив проєкт закону №3059.

Сергій Власенко не вважає доцільними висновки підкомітету про невідповідність проєкту Конституції (ст. 38, 85, 102, 106) та критику «грантоїдських організацій, які не хочуть декларуватися». Народний депутат підкреслив, що право громадян брати участь в управлінні державою не є безмежним, і саме цим правом «прикриваються» лобісти, називаючись громадськими активістами.

«У нас активізм став професією, яка знаходиться поза зоною контролю держави», — зауважив Сергій Власенко. За його переконанням, громадський активізм — це заняття для людини у позаробочий час. Натомість якщо це і є роботою і вона отримує за це гроші — це лобіювання.

Законопроєкт №3059 — адаптація відповідного закону США до реалій України, — заявив нардеп. Він наголосив, що не проти взаємодії лобістів з державою, єдиний момент — про це треба належно звітувати. «Звіт про лобіювання — не покарання. Це можливість суспільству знати, за які гроші працюють ті чи інші люди, вступаючи у відносини з українською державою в тій чи іншій формі», — наголосив він.

Сергій Власенко

Народний депутат Роман Бабій акцентував, що Комітету недоцільно рекомендувати проєкт закону до внесення в порядок денний сесії за умови прямого порушення норм Конституції, а не суб'єктивного трактування їх депутатами. На його думку, не відповідає Конституції проєкт закону 3059-1, а про решту такого беззаперечно сказати не можна. Щоб закон про лобізм зрештою ухвалили, слід спільно напрацювати компромісний варіант — з такою пропозицією виступили члени Комітету.

Нагадаємо, у лютому-березні 2020 року Верховна Рада зареєструвала чотири проєкти закону про регулювання лобістської діяльності в УкраїніГромадянське суспільство моментально висловило критику.

«ЗМІ для змін» проаналізував рух законопроєктів про лобізм у 2020 році в рамках дослідження небезпечних ініціатив для громадського сектора. Жоден із проєктів не витримав критики експертизи Апарату ВР.

«Детектор медіа» досліджував думки експертів щодо механізмів регулювання лобіювання, запропонованих народними депутатами. Думки представників громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм розділилися. Одна точка зору — текст майбутнього закону має чітко розмежувати лобізм як обстоювання приватних бізнес-інтересів і адвокаційну діяльність, яка є захистом суспільних інтересів. Альтернативний погляд полягає в тому, що навпаки — згадки про третій сектор у законі про лобізм залишать можливість тиску на громадські організації.

Низка експертів зауважила, що регулювання лобізму не на часі насамперед через неможливість подолати тіньовий лобізм під прикриттям громадських організацій і не нашкодити при цьому громадянському суспільству.

Протидія згаданим законопроєктам про лобіювання передбачалася в однй з адвокаційних кампаній Платформи за правові реформи для організацій громадянського суспільства. Цю спільноту однодумців презентували 23 лютого 2021 року.

Скриншот із трансляції засідання Комітету

Фото: Яна Доброносова/24, УНЦПД, Андрій Дубчак/RadioSvoboda.org, Андрій Гудзенко/LIGA.net

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду