zz.detector.media
16.02.2021 13:10
У «Чесно» дослідили, як міністерства проводили публічні консультації
У «Чесно» дослідили, як міністерства проводили публічні консультації
Позитивна тенденція — високий показник врахування пропозицій громадян у деяких міністерств. Проблемою залишається неналежне звітування та незначна участь громадськості в ініціюванні та формуванні порядку денного консультацій.

Рух «Чесно» презентував дослідження щодо практик проведення публічних консультацій серед 18 міністерств у період 2019 — першого півріччя 2020 року. Дослідники проаналізували виконання вимог Постанови Кабінету міністрів №996 (Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики), а також врахували кількість проведених консультацій, їх формат та частку врахованих пропозицій. На основі аналізу сформовані рекомендації, які мають на меті вдосконалити залучення громадян та зацікавлених сторін до процесу консультацій.

За півтора року уряд провів майже 1600 консультацій, — йдеться в звіті «Чесно». Трійка лідерів за кількістю проведених консультацій з громадськістю — Міністерство соціальної політики, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Міністерство освіти і науки.

 

Жодне міністерство не отримано найвищу оцінку (7 балів) за результатами контент-аналізу сайтів

«Позитивною тенденцією є високий показник деяких міністерств у врахуванні  пропозицій громадян. За нашими даними, він становить понад 40%, а в окремих випадках (наприклад, у Міністерства цифрової трансформації та Міністерства енергетики) — понад 60%», — зауважили дослідники у звіті. 

Водночас проблемою залишається неналежне звітування перед громадськістю: 28% міністерств не публікують звітів або публікують їх лише щодо окремих консультацій. Водночас 67% міністерств не дотримуються вимог щодо звітування.

За результатами дослідження, громадяни та організації громадянського суспільства здебільшого беруть участь у консультаціях, ініційованих міністерствами. Хоча механізм ініціювання публічних консультацій громадськістю існує. Натомість винятками в цій тенденції стали кейси консультацій у Міністерстві енергетики, Міністерстві соціальної політики та Міністерстві розвитку громад та територій.

Фрагмент інфографіки «Чесно»

Електронні консультації проведені в 3,5 рази частіше, ніж публічні обговорення, однак формат потребує вдосконалення, — зауважили в «Чесно».

«Удосконалення практики публічних консультацій — один із пріоритетів Уряду. Кабінет Міністрів уніс на розгляд парламенту законопроєкт "Про публічні консультації", що має закріпити кращі стандарти у цій сфері. Виявлені проблемні питання також будуть вирішені із запуском урядової платформи "ВзаємоДія" та під час навчань з питань публічних консультацій для держслужбовців”, — зазначила в коментарі «Чесно» заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідувачка відділу Секретаріату Кабінету Міністрів Наталія Окша.

У демократичних країнах публічні консультації — важливий етап у циклі вироблення публічної політики, — резюмували в «Чесно». Залучення громадян та груп інтересів до напрацювання рішень — не просто формальна процедура. Процес надає переваги організаторам консультацій: вищу якість рішень, відображення потреб цільової аудиторії на ранньому етапі розробки рішень та формування передумов для кращого впровадження рішення. 

В Україні процес проведення консультацій наразі закріплений у Постанові №996 КМУ 2010 року. «ЗМІ для змін» раніше писав, що в 2020 році в громадському секторі ухвалення проєкту закону «Про публічні консультації» (№ 4254) очікували найбільше. Цей законопроєкт — результат кількарічного партнерства представників органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій. Як зауважили в Українському незалежному центрі політичних досліджень, документ має на рівні закону закріпити обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування проводити публічні консультації під час формування та реалізації державної і регіональної політики, вирішення питань місцевого значення, підготовки проєктів стратегічних і програмних документів, нормативно-правових актів. У разі ухвалення закон чітко визначатиме строки проведення публічних консультацій, перелік питань, щодо яких консультації мають проводитися обов’язково, формати комунікації з громадянами.

У жовтні 2020 року проєкт закону погоджений урядом і зареєстрований у парламенті. Експерти Апарату Ради зауважили, що він потребує доопрацювання. Зокрема, слід передбачити фінансові та людські ресурси для ефективної роботи зазначених механізмів участі громадян, уточнити строки й місце проведення консультацій, їх учасників тощо.

Громадський сектор очікував на ухвалення законопроєкту «Про публічні консультації» під час четвертої сесії парламенту, наприкінці 2020 року. Однак народні депутати не встигли його розглянути, і тепер проєкт закону внесений у порядок денний п'ятої сесії ВР.

Нагадаємо, на весну 2021 року Кабмін анонсував запуск урядової онлайн-платформи «ВзаємоДія». Серед іншого, вона передбачає проведення консультацій з громадськістю з важливих для держави питань.

Раніше Держсекретар Кабміну оцінив виконання Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства за 2016–2020 роки. Ще Олександр Ярема розповів, якою буде нова Стратегія на наступні 6 років.

Голова Руху «Чесно» Віта Думанська розповіла про свій шлях до громадського сектора, плани «Чесно» у форматі окремої організації, співпрацю та конкуренцію в громадському секторі, реакцію політиків на прищеплення виборцям «довгої» політичної пам'яті, а також про те, де в Україні краща ситуація з гендерним балансом.

Також ми писали, що «Чесно» виграв суд в екснардепки, а також готує до відкриття онлайн-музей політичної агітації

Інфографіка «Чесно»

 

zz.detector.media
DMCA.com Protection Status