Платформу за правові реформи для організацій громадянського суспільства презентували 23 лютого в онлайн-форматі. Платформа — це спільнота однодумців, які об'єднуються задля спільної адвокації реформ, а саме покращення правового середовища для громадського, благодійного та волонтерського секторів, а також розширення можливостей участі громадян в ухваленні рішень.
Україна має досить сприятливі умови для роботи організацій громадянського суспільства порівняно з такими країнами як Азербайджан, Вірменія, Білорусь й інші, — зауважив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання», посилаючись на дослідження. Однак постає потреба покращити правове середовище, щоб ОГС могли примножувати свій і так значний внесок у життя суспільства. «Громадськість опиняється на передовій, коли бюрократична машина держави ще не може сфокусувати свою підтримку, але громада вже потребує певної активності. Тоді саме ОГС і волонтерська спільнота акумулюють свої ресурси та допомагають вирішувати багато питань», — пояснив він.
Платформа об'єднає національні й місцеві, молоді й досвідчені організації, незалежно від сфери, — зауважила Валерія Дідик, менеджерка проєктів Центру демократії та верховенства права.
Ключові потреби сектору представники організацій у 2020 році зафіксували в Карті правових реформ для громадянського суспільства. Більше 250 експертів проаналізували проблеми (їх 91) й запропонували 370 можливих рішень. Прогрес втілення пропозицій ЦЕДЕМ фіксує за допомогою інтерактивної дошки.
Презентована Платформа — логічне продовження втілення Карти, — зауважила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ. За її словами, у процесі розробки Карти від її численних співавторів звучав заклик до об'єднання задля втілення рекомендацій, обміну думками та взаємопідтримки всередині сектору.
Учасників Платформи ЦЕДЕМ добирає за критеріями незаплямованої репутації на основі заповненої анкети. Далі відібрані експерти й експертки долучаються до «робочої мережі» і беруть участь в адвокації в бажаний спосіб. Наприклад, підписати документ про спільну позицію ОГС, підтримати листами до органів влади, аналізувати проєкти рішень і розробляти свої, надати інформаційну підтримку, ділитися кейсами роботи «у полях», моніторити виконання процедур на місцях, працювати на мирних акціях, виступати на засіданнях тощо.
Усередині Платформи вже відбуваються адвокаційні кампанії заради змін правового середовища для ОГС. Наразі їх 10 — розповів Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД). Серед них, зокрема, підтримка законопроєкту «Про публічні консультації», змін до законів про волонтерство і благодійність, протидія загрозливим ініціативам тощо. Учасників Платформи запросили приєднатися до активних кампаній або пропонувати свої, відповідно до положень Карти.
Узгоджена позиція інститутів громадянського суспільства і її представлення на широкий загал, перш за все в стосунках із органами державної і місцевої влади дуже актуальні, — додав Олексій Орловський, директор програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».
«Для нас важливо, щоб до обговорень у рамках Платформи залучали й представників влади. Участь у таких обговореннях дозволяє нам більше уточнити й зрозуміти проблемні питання, щоб потім запропонувати рішення і обговорити їх з вами», — сказала Наталія Окша, заступниця директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю, завідувачка відділу сприяння розвитку громадянського суспільства та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Наталія Окша додала, що платформа може стати майданчиком для напрацювання рішень не лише за допомогою органів влади, а й усередині середовища. Адже в процесі розробки Карти правових реформ багато сказано й про потребу в навчанні та співпраці між організаціями.
Співініціаторами Платформи вже стали 19 організацій. Окрім уже згаданих, серед них «Карітас України», Центр прав людини Zmina, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), Центр громадянських свобод, «Разом проти корупції», Асоціація сприяння самоорганізації населення, Українська Волонтерська Служба, Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), Реанімаційний пакет реформ (РПР), Одеський інститут соціальних технологій, Жіночий Антикорупційний Рух, Національна скаутська організація «Пласт», Центр розвитку інновацій, Детектор медіа. Координуватиме роботу Платформи ЦЕДЕМ.
Нагадаємо, у 2020 році побачила світ Карта правових реформ для громадянського суспільства, створена зусиллями більше 250 експертів і представників сектору. У ній зосереджена стратегія розвитку правового середовища для ОГС на 2021—2025 роки. «Карту» презентували в червні 2020 року, упродовж липня тривало її обговорення в регіонах, а 30 вересня розробники представили фінальний варіант дороговказу реформ. Також ЦЕДЕМ презентував цифровий інструмент моніторингу за виконанням Карти правових реформ для громадянського суспільства.
Водночас сектор очікує на ухвалення урядової Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021—2026 роки. Про хиби та переваги проєкту нової Стратегії ми поговорили з Максимом Лацибою, експертом УНЦПД. Виконання чинної Стратегії оцінив Олександр Ярема, Державний секретар Кабміну.
Експерти моніторингу «Барометр ОГС: оцінка середовища для громадянського суспільства у країнах Східного партнерства» констатували, що за рік відбулися незначні зміни в правовому полі для ОГС, а реальні умови для їхньої роботи в Україні поступово погіршуються. «ЗМІ для змін» проаналізував небезпечні для громадського сектору законодавчі ініціативи та простежив за їх рухом у парламенті за 2020 рік. Також «ЗЗ» сформував топдесятку досягнень ОГС у 2020 році.
Скриншоти з трансляції презентації
