Станом на середину літа 2021 року на розгляді парламенту перебуває 10 законопроєктів, що є загрозливими для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання ­України у сфері прав людини, спрямовані на непропорційне обмеження свободи асоціацій і мирних зібрань, дискримінацію окремих категорій активістів, підтримку гомофобних ідей тощо. Про це йдеться в моніторинговій доповіді «Активізм 2021» за перше півріччя 2021 року, підготовленій Центром прав людини Zmina.

Зазначається, що в переліку — законопроєкти, які загалом або окремими своїми положеннями несуть загрози для громадської діяльності та прав людини. Ці проєкти законів внесені народними депутатами від фракцій трьох політичних партій — «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя», ВО «Батьківщина», — а також Кабінетом Міністрів, зазначили правозахисники.

До вісьмох проєктів законів, зазначених у звіті Zmina за перший квартал 2021 року, додали дві ініціативи:

• №4521 — про внесення змін до деяких законів ­України щодо підтримки волонтерської діяльності. Дослідники вважають, що законопроєкт суттєво ускладнює наявну процедуру залучення іноземних волонтерів і не сприятиме поширенню волонтерського руху в Україні.
• №5496 — про внесення змін до Кримінального кодексу ­України щодо криміналізації реклами або пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. «У разі прийняття цього законопроєкту він становитиме загрозу для громадських організацій, що просувають легалізацію легких наркотиків у лікувальних цілях в ­Україні. Фактично він містить заборону адвокації медичного канабісу, а організації та активісти, які будуть цим займатися, підпадатимуть під кримінальну відповідальність», — пояснили в доповіді.

Серед інших ініціатив, визначених у доповіді як небезпечні для сектору:

• №3059 — про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні (автори замінили проєкт, після того як профільний комітет Ради повернув на допрацювання).

• № 3193-1 — про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України.
• №3291 — про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів.
• №3326 — про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави).
• №3564 — про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльностігромадських об’єднань з іноземною підтримкою).
• №3572 — про внесення змін до деяких законів України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави.
• №3916 — про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони сім’ї, дитинства, материнства і батьківства.
• №3936 — про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оприлюднення інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань щодо дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та верховенства права закону.
• №4375 — про внесення змін до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію». Цей законопроєкт «Zmina» додала згодом. «Попри позитив від розширення списку спеціальних засобів у поліції, що дозволяє зменшити ймовірність застосування вогнепальної зброї, введення електрошокерів і відповідні законодавчі зміни становлять низку ризиків для захисту прав та свобод людини в Україні, особливо – у контексті свободи мирних зібрань», — йдеться в доповіді.

Нагадаємо, за 2020  рік у Верховній Раді зареєстрували 13 законопроєктів, які, за висновками правозахисників, несуть згадані вище загрози. «ЗМІ для змін» аналізував рух 12 ініціатив у 2020 році.

П'ять ініціатив із переліку «загрозливих» упродовж 2020 – 2021 років зняли з розгляду Ради. Зокрема 2 лютого 2021 року знятий з розгляду проєкт закону про встановлення штрафів за пропаганду гомосексуалізму та трансґендеризму (№ 3917). «Детектор медіа» писав, як його розкритикували правозахисники.

3 березня 2021 року профільний Комітет ВР рекомендував повернути на доопрацювання чотири законопроєкти про лобізм. 31 березня проєкт закону № 3059 був наданий авторам на заміну, а три альтернативні законопроєкти (№№ 3059-1, 3059-2, 3059-3) 17 березня повернуті суб’єктам законодавчої ініціативи, пише Zmina. Раніше низка громадських організацій заявили, що закони про лобізм в Україні не на часі. Чотири такі ініціативи зареєстрували в Раді впродовж лютого-березня 2020 року. Громадянське суспільство моментально висловило критику, а «Детектор медіа» проаналізував рух законопроєктів про лобізм у 2020 році в рамках дослідження небезпечних ініціатив для громадського сектору і висвітлив думки експертів щодо механізмів регулювання лобіювання, запропонованих народними депутатами.

Протидіяти заглозливим для громадського сектора законопроєктам — завдання однієї з адвокаційних кампаній Платформи за правові реформи для організацій громадянського суспільства. Цю спільноту однодумців презентували 23 лютого 2021 року.

Фото: Верховна Рада України / Facebook