«Лабораторія журналістики суспільного інтересу» дала рекомендації журналістам, як висвітлювати тему COVID-19

«Лабораторія журналістики суспільного інтересу» дала рекомендації журналістам, як висвітлювати тему COVID-19

14:51,
22 Травня 2020
2276

«Лабораторія журналістики суспільного інтересу» дала рекомендації журналістам, як висвітлювати тему COVID-19

14:51,
22 Травня 2020
2276
«Лабораторія журналістики суспільного інтересу» дала рекомендації журналістам, як висвітлювати тему COVID-19
«Лабораторія журналістики суспільного інтересу» дала рекомендації журналістам, як висвітлювати тему COVID-19
Зокрема, тривогу українців під час пандемії зменшують історії про взаємодопомогу та солідарність.

Українські та британські експерти «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» дали рекомендації журналістам щодо висвітленням теми карантину та пандемії коронавірусної хвороби. Про це повідомила співзасновниця проєкту Наталя Гуменюк.

Дослідження «Лабораторії» показали, що історії про взаємодопомогу та солідарність можуть повертати українцям «відчуття контролю над ситуацією, бажання діяти проактивно та зменшують рівень тривоги, розгубленості й безнадії».

Дослідження проводили в рамках пілотного випуску проєкту «Від недовіри до солідарності: як розповідати про пандемію коронавірусу». «Дослідники у взаємодії з соціологами намагалися зрозуміти ставлення громадян України до пандемії COVID-19, вивчити чинники консолідації суспільства у боротьбі з нею, проаналізувати вплив тематичних відеоматеріалів на аудиторію та перевірити, чи знімають тривогу і чи викликають довіру матеріали певного типу й тематики», – йдеться в повідомленні.

Ключові рекомендації та висновки для українських медіа, організацій̆ та інституцій̆, діяльність яких стосується комунікації̈ щодо пандемії̈ COVID-19:

  • респонденти розрізняють корисну інформацію та «інформаційний шум», який викликає тривогу і змушує людей свідомо припиняти споживати медіаконтент;
  • довіра виникає до матеріалів, заснованих на принципах нейтральності, зосереджених на людях, зроблених від імені самих героїв;
  • величезним є запит на чітку та конкретну інформацію щодо майбутнього, отже, створення матеріалів про приклади проявів стійкості, відповідальності і виживання в умовах інших криз є тим, що повертає аудиторії відчуття контролю над ситуацією;
  • як і в інших країнах, під час пандемії саме лікарі, а не політики викликають найбільшу довіру у аудиторій;
  • довіра до спікерів і героїв багато в чому залежить від того, чи самі вони дотримуються правил безпеки і навіть приспущена на обличчі маска може підірвати довіру глядача;
  • приклади солідарності, матеріали, які показують простих людей, що долучаються до різних ініціатив в умовах пандемії, викликають позитивні емоції, а волонтерська діяльність - надихає. Водночас, надмірний акцент на внесок волонтерів у боротьбу з епідемією сприймається частиною респондентів як безпорадність держави та лякає людей, тому важливо зберігати баланс;
  • усі опитані люди старшого віку споживають інформацію про коронавірус в інтернеті й менш критично ставляться до онлайн- інформації, в тому числі відеоблогів і месенджерів. Медіа, які працюють і для старшої аудиторії, варто робити більше онлайн-матеріалів, які легко розповсюджувати за допомогою месенджерів.

Повний текст дослідження доступний за посиланням.

В основі рекомендацій – глибинне дослідження  «Ставлення населення до коронавірусу і пошук консолідуючих факторів», проведене наприкінці квітня – на початку травня 2020 року в Україні. У рамках дослідження було проведено 30 глибинних напівструктурованих інтерв’ю (face-to-face та дистанційних). Вивчалася думка представників різних регіонів, статей, вікових груп. Респондентів обирали за територіальною ознакою (по 6 з населених пунктів Сходу, Заходу, Півдня, Півночі України, а також з м. Київ та Київської області), за рівною представленістю чоловіків і жінок, молодого (до 35 років), середнього (36-59 років) та похилого віку (60 років і більше). Обраний метод та отримані результати дали можливість для поглибленого аналізу різноманіття індивідуальних реакцій. Водночас результати дослідження не можна сприймати як результати масових опитувань та використовувати для узагальнень і висновків стосовно вікових та регіональних груп в Україні.

Нагадаємо, колишня голова ГО «Громадське телебачення» Наталя Гуменюк заснувала та очолила «Лабораторію журналістики суспільного інтересу». Це медіастартап і продакшн, який об’єднує соціологів, журналістів і медіадослідників. Вони вироблятимуть мультижанровий медіаконтент на складні теми (реформи, конфлікт на Донбасі тощо), тестуватимуть його з допомогою соціологів і на базі соціологічних досліджень розроблятимуть поради для журналістів та редакційні стратегії. Співавторка «Лабораторії» – колишня головна редакторка hromadske, нині менеджерка Суспільного Ангеліна Карякіна.

Пілотний проєкт «Лабораторії» – «Пандемія й медіа: як страх перетворити у солідарність». У рамках проєкту команда на засадах конструктивної журналістики створила п’ять коротких відео-історій про карантин, уведений через загрозу поширення коронавірусної хвороби. Ці матеріали вийшли на цифрових платформах Суспільного мовлення (сайті та соцмережах), а також в ефірі марафону «На карантині» телеканалу «UA:Перший».

Детальніше про «Лабораторію» читайте тут

Фото: Наталя Гуменюк / Facebook

Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду